Диканька - селище міського типу на північному сході України, адміністративний центр Диканського району. Населення 8 тис. Чоловік. Свого роду візитною карткою Диканьки є державний історико-краєзнавчий музей, фонди якого налічують близько 8000 експонатів.
Також в Диканьці є своя картинна галерея, в 8 залах якої розмістилися близько 450 експонатів: художні полотна, графіка, скульптура, карбування по металу, різьблення по дереву. Окремий зал присвячений творчості всесвітньо відомої М. К. Башкирцевої - тут розміщена її меморіальна кімната-музей.
Пам'ятники архітектури: Тріумфальна арка - історичний символ Диканьки, побудована в 1820 році за проектом Луїджі Руска як парадний в'їзд до садиби Кочубеїв у пам'ять про приїзд до Диканьки імператора Олександра I. Арка є частиною садиби Кочубеїв, що збереглася донині. Раніше її композиційним центром був красивий парадний палац, побудований в кінці XVІІІ століття за проектом італійського архітектора Джакомо Кваренгі. Палац Кочубеїв у роки громадянської війни був зруйнований і розібраний. Тріумфальна арка - єдиний на Україні пам'ятник культури, що увінчує тріумф перемоги у Вітчизняній війні 1812 року з французами.
Миколаївська церква - побудована в 1794 році на місці дерев'яної, яка перебувала на околиці Диканьки. Її проект в стилі класицизму виконав відомий зодчий тієї епохи Н. А. Львів. Він вперше застосував систему подвійного купола. Особливу увагу привертає різьблений іконостас з мореного дуба. Під церквою знаходиться родинна усипальниця Кочубеїв, де поховано 5 князів і 3 княгині роду. Поруч з церквою знаходиться дзвіниця, побудована в 1810-1827 рр. за проектом Луїджі Руска.
Троїцька церква споруди в 1780 р в стилі пізнього бароко і має в плані форму хреста. Це єдиний пам'ятник архітектури, тісно пов'язаний з творчістю М. В. Гоголя, який часто бував у ній. Існує легенда, нібито, саме тут бував коваль Вакула з повісті «Ніч перед Різдвом».
У селищі є пам'ятники Т. Шевченка і М. Гоголю (скульптор Л. Ільченко). На самому в'їзді в Диканьку збереглося 4 «Кочубеївських» дуба. Це дерева-гіганти, яким вже 600-800 років, висотою 20-22 метра, діаметром 150-185 см. Ці дуби оспівані О. Пушкіним в поемі «Полтава». За легендою близько цих дубів юна Мотря Кочубей зустрічалася з гетьманом Мазепою.